АСОЦІАЦІЯ ПСИХІАТРІВ УКРАЇНИ
та
ІНСТИТУТ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
УКРАЇНСЬКОГО КАТОЛИЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
запрошують на VI «Львівські психіатричні зустрічі»
на тему «Міфи, які завжди з нами. (Або деякі аспекти суспільного божевілля)»
28-29 жовтня 2016 року,
Львів, Український Католицький Університет
Традиційно - цікаві доповіді та відверті дискусії стосовно актуальних проблем сфери охорони психічного здоров’я в Україні за участі провідних фахівців з України та закордону: Семен Глузман (Київ, Україна), Мирослав Маринович (Львів, Україна), Валерія Лутковська (Київ, Україна), Ірина Пінчук (Київ, Україна), Олександр Фільц (Львів, Україна), Роберт Ван Ворен (Нідерланди), Роман Кечур (Львів, Україна), Альберт Фельдман (Ізраїль), Галина Католик (Львів, Україна), Джана Джавахішвілі (Грузія), Євген Головаха (Київ, Україна), Олег Покальчук (Київ, Україна), Олег Чабан (Київ, Україна), Френсіс Грін (Великобританія), Ігор Куценок (США) та інші.
Участь у «Львівських психіатричних зустрічах» як завжди безкоштовна.
Реєстрація: онлайн (обов’язкова, сертифікати участі будуть лише для учасників, що попердньо зареєструвалися онлайн)
Місце проведення конференції: конференцзал Львівської духовної семінарії Св. Духа (Львів, вул. Хуторівка 35а).
Початок: 28 жовтня, п’ятниця, 10:00 (реєстрація з 9:00).
Понад 300 учасників конференції і близько 30 спікерів, серед яких психіатри, психотерапевти та психологи з України, США, Ізраїлю, Великобританії та Грузії обговорювали перспективи клінічної психології в Україні, особливості виховання дітей з аутизмом, досвід МОЗу у визначенні екстрасенсорних можливостей і розвиток нетрадиційної медицини в Україні, реалії суїцидальної активності в місцях позбавлення волі, психологічні аспекти інформаційної війни, причини та наслідки геноциду тутсі в Руанді та багато іншого.
Серед відомих доповідачів: дитячий психіатр Ольга Доленко, доктор медичних наук, професор Маріанна Маркова, психолог Джана Джавахішвілі, доктор медицини Ніно Махашвілі (Грузія), психолог Катерина Мітяєв (Великобританія), український учений в сфепі психіатрії та медичної психології Олег Чабан та багато інших.
«Мені випала нагода спілкуватися з Блаженнішим Любомиром Гузаром. Впродовж години спілкування мене не покидала думка, що за Блаженнішим стоїть якась невидима сила. Мудрість завжди близька до Бога. Коли приїжджаю до УКУ, завжди переживаю це відчуття. Тут є чесність, правда і мудрість», – таким вітальним словом відкрив 2-денну конференцію Президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман.
 |
 |
Шість років тому політв’язень, психіатр Семен Глузман, дисидент і громадський діяч Мирослав Маринович, психіатр Юрій Закаль загорілися ідеєю об’єднати фахівців у сфері охорони психічного здоров’я, щоб обмінюватися досвідом і започатковувати нові проекти. На шостій зустрічі вирішили говорити про нові вияви суспільного божевілля у XXI ст.
Ефект наслідування зла
Суспільне божевілля проявляється в тому числі і в ефекті наслідуванні зла, коли під тягарем правил будь-які дії проти норми починають бути привабливими, зауважив Мирослав Маринович.
У цьому контексті він описав поведінку Росії і Заходу як двох суперників: «Дії суперника з одного боку є привабливими для наслідування і водночас ненависними, бо це конкурент. Таке суперництво можна простежити у суспільно-політичних і навіть релігійних площинах. Радянський Союз у ставленні до Заходу продемонстрував те ж саме. Захід є зразком, яким СРСР захоплюється і хоче наслідувати і водночас ненавидить, декларуючи, що Захід хоче нас знищити. Конфлікти зароджуються, коли люди починають вірити в те, що володіють абсолютною правдою. На Заході почали розуміти, що ніхто не володіє абсолютною правдою, а лише часточкою правди. Усі порушення “табу” – це передумови, коли нормальний хід подій порушується і вносяться великі збурення. Коли Путін напав на Україну, я думав, що це зречення певних правил мало б комусь сподобатися. Коли дивлюся на сучасну Європу, розумію, що ці речі є більш-менш контрольованими. Люди втомилися від норм, хочуть їх порушити, хочуть нових правил гри. Поки що це можна проконтролювати, а коли їх стане дуже багато, може настане такий момент, коли людина повірить, що успішним може бути тільки той, хто ламає правила».
Травма або ослаблює, або сприяє росту
«Тема цьогорічних зустрічей асоціюється з фільмом «Цей безумний, безумний, безумний світ». У кожної епохи є своє відчуття безумства, зазначила психіатр Джана Джавахішвілі з Грузії. У своїй доповіді вона розповіла про феномен передачі травми з покоління в покоління: «Глобалізація зв’язує людей і події, які фізично знаходять на великій відстані. Це створює нові можливості для проекції і реакції травматичного досвіду. Дуже важливо відпрацювати травму, щоб було легко жити далі. Але, на жаль, є суспільства з невідпрацьованою травмою. Якщо суспільство не може опанувати свою травму, то воно не має травматичного росту. Травма може дати силу для розвитку суспільства, а може і розвинути суспільне безумство».
Критичність мислення фахівців у сфері охорони здоров’я
За словами директора Інституту психічного здоров’я Олега Романчука, навіть серед фахівців є чимало міфів про психотерапію, зокрема, не всі вірять у її ефективність. «Зневір’я виникає через низьку освіту фахівців. Спеціаліст знає все потроху, але не володіє майстерністю. Близька супервізія – це основа сучасної психотерапевтичної освіти. Супервізор стежить за консультаціями психолога-студента і радить, що варто виправити і покращити».
Одним із поширених методів, який показав результативність, на думку психіатра, є метод когнітивно-поведінкової терапії (КПТ). Цього року в УКУ на базі Інституту психічного здоров’я відкрили нову Магістерську програму з клінічної психології з основами когнітивно-поведінкової терапії. Олег Романчук наголошує, що якісна освіта у сфері охорони здоров’я має орієнтуватися на потреби клієнта: «Наших студентів ми вчимо не бути фанатами КПТ і критично оцінювати усі методи, цікавитися іншими дослідженнями. Якщо певний метод не працює, треба це враховувати і шукати інші рішення».
Перспективи розвитку народної і нетрадиційної медицини в Україні
Соціолог Юлія Пієвська звернула увагу на особливості реєстрації осіб, які займаються нетрадиційною і народною медициною. За її словами, серед переліку завдань МОЗу є пункт про затвердження видачі дозволів на заняття народною медициною. До практик, які увійшли в список, є мануальна терапія, точковий масаж, фізіотерапія, біоенергоінформтерапія, аромотерапія.
«Біоенергоінформтерапія – це псевдонаукова назва для екстрасенсів. Міжнародна спільнота намагається зрозуміти, як українські чиновники відрізняють справжніх від несправжніх фахівців. У відомстві є цілий департамент народної медицини. Однак я не знаю жодного соціологічного дослідження в Україні, яке б визначило ефективність методів народної і нетрадиційної медицини. На сайті МОЗу зазначено, що 32 людини мають право займатися цією діяльністю. Але їх є набагато більше. Хто їх перевіряє і яку відповідальність понесе такий цілитель, якщо методи лікування не подіють?», – зазначила вона.
Серед офіційних медичних практик з ознаками шарлатанства – дельфінотерапія, вартість якої неспівмірна із ефективністю.
Лікування тваринами – це часто компенсація стосунків з батьками
Євгенія Панічевська, мати дитини з аутизмом і голова БФ “Асоціація батьків дітей з аутизмом” зауважила, що для дітей лікування тваринами – це часто компенсація стосунків з батьками: «Деякі батьки продають квартири лише для того, щоб пройти цей курс, але результат дуже незначний. Попри це, батьки таких дітей раді будь-яким маленьким змінам. Одна сім’я раділа з того, що після курсу дитина навчилася тримати ложку. Але хіба цього не могла навчити людина? Якщо любов і гру дають дельфіни, лабрадори, а не батьки, то напевно, тому такі методи й існують».
Психолог Галина Католик, завідувач кафедри психології і психотерапії, розповідала про формування негативної “я-концепції” у глобалізованому світі як причину появи неврозів. «Соціальний простір може провокувати психічні розлади. Якщо в системі сімейного простору дитина не відчуває безпеки, вона не може формувати довіри до світу. У Європі порушений цей простір безпеки. Проблема України – це тотальна стурбованість через відсутність відчуття безпеки. Після чергової ідеалізації за часів Майдану наступає етап глибокого знецінення, яке веде до фрустрації. “Я-ідеальне” починає бомбардувати “я-реальне” і веде до саморуйнації. Людина починає формувати ненависть до себе. Простір між ідеальним світом і світом реальним – це наш внутрішній світ, який повинен перебувати в гармонії», – наголосила психолог.
Інститут психічного здоров’я УКУ та Асоціація психіатрів України організовують цей захід щороку, щоб створити певний майданчик для зустрічі, обговорення нагальних проблем (як фахових, так і суспільних), знайомства з новітніми дослідженнями та розробки спільного бачення щодо рішень, стратегії та тактики розвитку сфери охорони психічного здоров’я. Окрім освітньої, консультативної діяльності, Інститут займається науковими дослідженнями у сфері «доказової психотерапії» відповідно до міжнародних стандартів.
«В УКУ найкраще місце, де можна дискутувати, пропонувати свої ідеї і об’єднувати різних фахівців. Коли ми створили Інститут, то перейняли відповідальність за організацію психіатричних зустрічей. Вони є унікальними за своїм форматом. Це не є конференції. Координатори запрошують різних фахівців, щоб сформувати міждисциплінарний підхід до обговорюваних проблем. Це зустрічі поглядів, професій, ідей. З роками кількість учасників зросла, також зросла потреба у дискусіях, які перетекли в конкретні плани. Тут зародилося дуже багато доброго партнерства, яке, сподіваємося, переросте в розробку Національної стратегії психічного здоров’я, в об’єднання і координацію зусиль різних інституцій», – наголосив директор Інституту психічного здоров’я УКУ Олег Романчук