Мета конференції
У конференції «Приховані рани війни» братимуть участь фахівці з Європи та Північної Америки, а також представники професійної та волонтерської спільноти з України і міжнародних організацій з надання допомоги. Також до Литви приїдуть близько 50 українців, більшість із яких - це особи, що активно працюють у країні з ветеранами. Відвідати конференцію та згодом взяти участь у робочих групах 22 травня ми запросили приблизно 20 спікерів, а ще кілька десятків експертів. 23 травня для українських делегатів буде проведений одноденний семінар з самопідтримки, стійкості та з питань зловживання психоактивними речовинами серед військових та ветеранів.
Мета конференції - зробити огляд найсучасніших реабілітаційних програм та ініціатив, дослідити шляхи співпраці та координації, а також заручитися підтримкою направду вирішальних, довгострокових зусиль, аби допомогти Україні впоратися з катастрофічними наслідками цієї війни.
Якщо не побудувати послідовного ланцюжка послуг, до якого залучені всі сторони і зацікавлені особи, то навіть і після перемоги в цій війні на Україну насунуться темні часи. Аби бути в змозі боротися з майбутнім цунамі осіб, які звертаються по допомогу, необхідно буде виконати кілька передумов:
1. На місцевому рівні необхідно створити невеликі ветеранські центри, які надають
послуги з реабілітації, сімейного консультування, а також мережу підтримки, де
ветеран може знайти свій "другий дім";
2. Розробити обґрунтовану методологію, яка відповідає українським реаліям не
лише в соціально-культурному плані, а й у фінансовому.
3. Щоб надавати потрібну підтримку, має бути навчено персонал. Це означатиме
підготувати велику кількість фахівців та навчити їх працювати в
мультидисциплінарних командах, а також залучати на всіх рівнях людей з особистим досвідом і самих ветеранів. Окрім того, треба створити мережу волонтерів, проте і їх теж потрібно навчати.
Усі ці три цілі перебувають у центрі уваги «Центру передового досвіду з питань психічного здоров'я ветеранів (VMHCE)» - спільної ініціативи FGIP, Королівського коледжу в Лондоні та Національного Університету ім. Тараса Шевченка в Києві. Цей Центр матиме, на додачу до науково-дослідних та навчальних можливостей, свою клінічну базу, що забезпечуватиме як надання спеціалізованих послуг з охорони психічного здоров'я ветеранів, так і практичну підготовку на робочому місці. Контроль за якістю надаваних послуг здійснюватиме міжнародна науково-консультативна рада.
Результати конференції сприятимуть роботі VCMHE та розвитку найсучасніших служб психічного здоров’я ветеранів в Україні. Конференція також стане основою для Десятої щорічної зустрічі Асоціації психіатрів України, яка організовується спільно з FGIP та VMHCE та відбудеться в Києві 10-11 жовтня 2024 року, і де психічне здоров’я ветеранів буде однією з головних тем конференції.
Організатори та спонсори
Організатори:
Федерація Глобальної ініціативи з психіатрії (FGIP)
Дослідницький центр демократичного розвитку ім. Андрія Сахарова
Спонсори:
Університет Вітовта Великого
Міністр оборони Литви
Brothers’ Brother Foundation
Посольство Канади
Посольство Нідерландів
Посольство Чехії
Посольство Норвегії
Arveka
Асоціації психіатрів України
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Центр передового досвіду з питань психічного здоров'я ветеранів (VMHCE)
Проєкт програми
21 травня 2024 р. – публічний день
Вранці два автобуси привозять учасників з Вільнюса: один вирушає о 8.00, другий – о 8.30. Один автобус від'їздить із місця проведення конференції до Вільнюса після закриття о 19.00, другий після фуршету о 21.30
09.00-10.00 Реєстрація
10.00-10.30 Вступне засідання
Проф. Юозас Ауґутіс, ректор Університету Вітовта Великого
Пан Жильвінас Томкус, заступник міністра оборони Литви
Пан Масі Найєм (Україна - підлягає підтвердженню)
Проф. Роберт ван Ворен, FGIP/ASRC
10.30-11.00 Вступна промова: проф. Тімоті Гартон Еш (Сполучене Королівство)
11.00-11.30 Вступна промова: Ген. Ромео Даллер (Канада)
11.30-12.00 Кава-брейк
12.00-13.00 1-а панельна дискусія: життя з травмою; особисті історії з уст врятованих
Модератор: проф. Джана Джавахішвілі (Грузія)
Ришард Худий (Польща); Робін Імторн (Нідерланди)
Леся Харченко (Україна): Відео з України - Київський театр ветеранів два
роки після впаду. Коментарі від двох учасників з відео:
Андрій Ільченко (Україна) та Вікторія Самова-Каталічук (Україна)
13.00-14.00 Обід (шведський стіл)
14.00-14.30 Основна доповідь: проф. сер Саймон Весселі (Сполучене Королівство)
14.30-15.30 2-а панельна дискусія: Озираючись назад: що б ви зробили інакше,
розробляючи національні моделі послуг для ветеранів? Три приклади:
Модератор: проф. Джанет Г. Андерсон (Сполучене Королівство)
Д-р Дейрдре МакМанус (Сполучене Королівство); д-р Франциска
Лангнер (Німеччина); Ейстайн Джек Несс (Норвегія - підлягає
підтвердженню)
15.30-16.00 Вступна промова: Д-р Стефані Гоул (Канада)
Робота з моральною травмою
16.00-16.30 Кава-брейк
16.30-17.00 Вступна промова: проф. Ерік Верметтен (Нідерланди)
17.00-17.30 Вступна промова: проф. Рашель Тібо (Канада)
Програми реабілітації для ветеранів у громадах
17.30-18.30 3-я панельна дискусія: Як задовольнити потреби ветеранів в Україні, як
ресурсів обмаль?
Модератор: професор Роберт ван Ворен (Литва/Нідерланди)
Проф. Ірина Пінчук (Україна); проф. Ігор Куценок (Україна/США); д-р
Хокон Енген (Норвегія) та Джеральд Ротс (NATO-підлягає
підтвердженню)
18.30-18.45 Закриття
19.15-21.30 Фуршет та нове відкриття Дослідницького центру імени Андрія Сахарова
22 травня 2024 р. – Робочі групи "за зачиненими дверима"
Протягом другого дня роботи конференції двадцять спікерів, а також 30 і ноземних талитовських експертів і п'ятдесят українських учасників працюватимуть "за зачиненими дверима" над чотирма основними темами. Усі сесії проводяться відповідно до правил Chatham House:
Наукові дослідження (модератор Д-р Дейрдре МакМанус)
Методологія
Навчання та підтримка "рівний рівному" (модератор Роб Койкенс)
Інтеграція ветеранських послуг в існуючі медико-соціяльні структури
09.00-12.00 1 сесія
12.00-13.00 обід
13.00-16.00 2 сесія
16.00-17.00 підбиття підсумків
Фуршет у Військовому музеї; трансфер спікерів та експертів до Вільнюса
23 травня 2024 р. – Засідання Науково-консультативної ради VMHCE та тренінг для українських учасників
09.00-11.00 Перше засідання Науково-консультативної ради VMHCE
11.00-13.00 Тренінг для українських учасників
Проф. Ігор Куценок (Україна/США)
Питання зловживання психоактивними речовинами серед військовослужбовців
13.00-14.00 Обід (шведський стіл)
14.00-16.00 Тренінг для українських учасників
Проф. Рашель Тібо (Канада)
Самопідтримка та резильєнтність
16.00-17.00 Прощальна вечірка для української делегації в Президентській бібліотеці ім. Валдаса Адамкуса, Каунас
Робочі групи
Метою робочих груп є досягнення консенсусу щодо низки ключових питань, які турбують ветеранську службу. Результати сесій сприятимуть розвитку ефективних та стійких служб психічного здоров’я ветеранів в Україні та стануть «цеглинками» для Центру передового досвіду з питань психічного здоров’я ветеранів (VMHCE) при Київському національному університеті ім.Тараса Шевченка.
Наукові дослідження (модератор Д-р Дейрдре МакМанус)
Як розробляти адекватні дослідницькі програми, щоб зрозуміти потреби
цільових груп як фундамент для оцінки та реагування на потреби? Які основні
питання, які треба вирішити, і з ким будувати партнерські зв'язки?
Методологія (модератор буде визначений)
Як допомогти оптимізувати методи, що використовуються для допомоги ветеранам, які мають справу з травмою, і як уникнути використання методів, що є потенційно небезпечними? Зважаймо на те, що пошук однозначних доказів є річчю складною, а наукові докази ніколи не будуть вичерпними, особливо в ситуаціях, які на перший погляд не мають прецедентів. Нам потрібна безліч доказових досліджень, які можна отримати лише за умови об'єднання зусиль науковців, людей із особистим досвідом та фахівців із догляду. Перспектива, яка бере за основу поточний контекст і відкидається ідея про те, що докази можуть бути абсолютними.
Навчання та підтримка "рівний рівному" (модератор Роб Койкенс) Як можна розвивати достатні професійні ресурси, спроможні задовольнити величезний попит, із яким Україна зіткнеться, коли бракуватиме достатніх
професійних ресурсів (багато фахівців покинуть і потенційно не повернуться назад у країну)? Як скористатися з кризи як можливості розробити мультидисциплінарні підходи з активним залученням самих ветеранів.
Інтеграція ветеранських послуг в існуючі медико-соціальні структури (модератор буде визначений)
Як нам використовувати існуючі державні структури для розвитку послуг, що відповідають потребам ветеранів, не призводять до їх стигматизації та не ізолюють їх від решти суспільства, надаючи їм натомість безпечний простір для підтримки за принципом "рівний рівному", та є фінансово стійкими в повоєнній Україні?